Фердинанд Ріттер фон Манн

Фердинанд Ріттер фон Манн
нім. Ferdinand Ritter von Mann Edler von Tiechler
Народився	15 вересня 1891(1891-09-15) Нюрнберг, Баварське королівство, Німецька імперія
Помер	8 грудня 1957(1957-12-08) (66 років) Швайг, Баварія, Німеччина
Діяльність	офіцер
Військове звання	Генерал-майор
Брати, сестри	Герман Ріттер фон Манн
Нагороди	Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Галліполійська зірка Нагрудний знак «За поранення» в золоті Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Командор ордена Зірки Румунії

Фердинанд Ріттер фон Манн Едлер фон Тіхлер (нім. Ferdinand Ritter von Mann Edler von Tiechler; 15 вересня 1891, Мюнхен — 8 грудня 1957, Швайг) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія

Син відставного майора Баварської армії і комісара з попереднього відбору коней Адольфа Ріттера фон Манна і його дружини Аліни, уродженої Гешель. Молодший брат генерал-лейтенанта люфтваффе Германа Ріттера фон Манна.

24 липня 1911 року вступив в 14-й піхотний полк Баварської армії. Учасник Першої світової війни, командир роти. Манн неодноразово постраждав під час війни; 25 серпня 1914 року був важко поранений осколками снаряда; з 12 липня по 20 жовтня 1915 року лікувався через загострення наслідків поранення в руку; 4-7 жовтня 1916 року переніс нервовий шок; 28 липня 1917 року отруївся газом; з 3 жовтня 1918 по 29 травня 1919 року хворів на малярію і тиф. В травні-липні 1919 році служив у мінометній роті фрайкору Еппа. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. 1 квітня 1934 року призначений в штаб комендатури Мюнхена, з 1 жовтня 1937 року — комендант. З 25 жовтня 1939 року — командир 109-го піхотного полку. З 1 лютого 1941 року — комендант штаб-квартири вермахту в Бухаресті, з 15 березня по 1 липня 1944 року — військовий комендант Бухареста. З 15 липня 1944 року — військовий комендант Мюнхена, одночасно з 14 вересня 1944 року — командир оборонного району «Центр» в 7-му військовому окрузі. З 23 квітня 1945 року — міський комендант Мюнхена. 25 квітня знятий з посади, а його повноваження були передані бойовому коменданту, групенфюреру СА Бернгарду Гофманну. 30 квітня взятий в полон американськими військами. В 1947 році звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (24 липня 1911)
• Унтерофіцер (21 грудня 1911)
• Фенріх (7 березня 1912)
• Лейтенант без патенту (25 жовтня 1913) — 14 грудня 1916 року отримав патент від 29 жовтня 1912 року.
• Оберлейтенант (17 січня 1917) — 1 липня 1922 року отримав новий патент від 18 квітня 1916 року.
• Гауптман (1 лютого 1923)
• Майор (1 травня 1933)
• Оберстлейтенант (1 січня 1936)
• Оберст (1 червня 1938)
• Генерал-майор (1 квітня 1942)

Нагороди

• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (19 вересня 1914)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (18 січня 1915)
  • 1-го класу (10 червня 1917)
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Орден Зірки Румунії, командорський хрест з мечами (23 грудня 1941)

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.]